квоління

КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квоління — кволі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. квоління — -я, с. Стан за знач. кволіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квоління — КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Поряд із ментальним згасанням героїні режисер показує також її фізичне квоління (із журн.). Словник української мови у 20 томах