квоління

кволі́ння

-я, с.

Стан за знач. кволіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квоління — кволі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. квоління — КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Поряд із ментальним згасанням героїні режисер показує також її фізичне квоління (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. квоління — КВОЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кволі́ти. Словник української мови в 11 томах