квінта

кві́нта

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квінта — -и, ж., муз. 1》 П'ятий ступінь від заданого в діатонічній гамі. || Інтервал між заданим ступенем і п'ятим від нього в діатонічній гамі. 2》 Один із основних інтервалів, який охоплює п'ять ступенів. 3》 Перша струна скрипки (мі) та деяких інших музичних інструментів, що дає найвищий тон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квінта — (лат. quinta п’ята) — 1. Один з основних інтервалів, який охоплює п’ять ступенів; позначається цифрою 5. Чиста К. має 3 1/2 тони; збільшена — 4 тони; зменшена — 3 тони (Тритон).2. П’ятий ступінь від того, що заданий. 3. Квінтовий тон акорду. Словник-довідник музичних термінів
  3. квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П'ятий ступінь діатонічної гами. Характеристика турків подається в опері “Запорожець за Дунаєм” в умовно-орієнтальному .. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. квінта — кві́нта: ◊ ніс на кві́нту спусти́ти = ніс на ґвінт спусти́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. квінта — кві́нта (від лат. quinta – п’ята) 1. муз. П’ятий ступінь діатонічної гами, а також інтервал між першим і п’ятим ступенем. 2. Перша, найвища за тоном струна на скрипці (мі). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. квінта — ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Фразеологічний словник української мови
  7. квінта — Кві́нта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П’ятий ступінь від даного в діатонічній гамі. Характеристика турків подається в опері [«Запорожець за Дунаєм»] в умовно-орієнтальному.. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах