квінта

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський); Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер); — Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна... (А. Дімаров); Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний); От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна..). ві́шати / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко); Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич). опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко). пові́сити ву́ха. Зачав страмить (голова) людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квінта — кві́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квінта — -и, ж., муз. 1》 П'ятий ступінь від заданого в діатонічній гамі. || Інтервал між заданим ступенем і п'ятим від нього в діатонічній гамі. 2》 Один із основних інтервалів, який охоплює п'ять ступенів. 3》 Перша струна скрипки (мі) та деяких інших музичних інструментів, що дає найвищий тон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квінта — (лат. quinta п’ята) — 1. Один з основних інтервалів, який охоплює п’ять ступенів; позначається цифрою 5. Чиста К. має 3 1/2 тони; збільшена — 4 тони; зменшена — 3 тони (Тритон).2. П’ятий ступінь від того, що заданий. 3. Квінтовий тон акорду. Словник-довідник музичних термінів
  4. квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П'ятий ступінь діатонічної гами. Характеристика турків подається в опері “Запорожець за Дунаєм” в умовно-орієнтальному .. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. квінта — кві́нта: ◊ ніс на кві́нту спусти́ти = ніс на ґвінт спусти́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. квінта — кві́нта (від лат. quinta – п’ята) 1. муз. П’ятий ступінь діатонічної гами, а також інтервал між першим і п’ятим ступенем. 2. Перша, найвища за тоном струна на скрипці (мі). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. квінта — Кві́нта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П’ятий ступінь від даного в діатонічній гамі. Характеристика турків подається в опері [«Запорожець за Дунаєм»] в умовно-орієнтальному.. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах