квінта
ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс). Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський); Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер); — Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна... (А. Дімаров); Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний); От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна..). ві́шати / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко); Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич). опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко). пові́сити ву́ха. Зачав страмить (голова) людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко).
Значення в інших словниках
- квінта — кві́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- квінта — -и, ж., муз. 1》 П'ятий ступінь від заданого в діатонічній гамі. || Інтервал між заданим ступенем і п'ятим від нього в діатонічній гамі. 2》 Один із основних інтервалів, який охоплює п'ять ступенів. 3》 Перша струна скрипки (мі) та деяких інших музичних інструментів, що дає найвищий тон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квінта — (лат. quinta п’ята) — 1. Один з основних інтервалів, який охоплює п’ять ступенів; позначається цифрою 5. Чиста К. має 3 1/2 тони; збільшена — 4 тони; зменшена — 3 тони (Тритон).2. П’ятий ступінь від того, що заданий. 3. Квінтовий тон акорду. Словник-довідник музичних термінів
- квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П'ятий ступінь діатонічної гами. Характеристика турків подається в опері “Запорожець за Дунаєм” в умовно-орієнтальному .. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- квінта — кві́нта: ◊ ніс на кві́нту спусти́ти = ніс на ґвінт спусти́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- квінта — кві́нта (від лат. quinta – п’ята) 1. муз. П’ятий ступінь діатонічної гами, а також інтервал між першим і п’ятим ступенем. 2. Перша, найвища за тоном струна на скрипці (мі). Словник іншомовних слів Мельничука
- квінта — Кві́нта, -ти, -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- квінта — КВІ́НТА, и, ж., муз. 1. П’ятий ступінь від даного в діатонічній гамі. Характеристика турків подається в опері [«Запорожець за Дунаєм»] в умовно-орієнтальному.. плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах