кволий

на ро́зум кво́лий. Розумово обмежений, недоумкуватий. Царський (син) серцем був, як звір.. Незугарний, низькочолий І на розум вельми кволий (Л. Первомайський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кволий — кво́лий прикметник Орфографічний словник української мови
кволий — Тендітний; (силою) безсилий, немічний, слабкий; (здоров'ям) слабий, слабовитий, миршавий, хирявий, хирий, хирлявий, хиренний, о. од вітру хилиться; П. повільний, не жвавий, вул. дохлий; (- світло) не яскравий, тьмяний. Словник синонімів Караванського
кволий — див. хворий Словник синонімів Вусика
кволий — [кволией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
кволий — -а, -е. 1》 Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров'я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив'ялий (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
кволий — КВО́ЛИЙ, а, е. 1. Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. Напоїли роменом, Сповили тебе В пелюшки шовковії, Кволе та слабе (Я. Щоголів); А яка ж вона тоненька й квола, яка по-дитячому ніжна (Ю. Словник української мови у 20 томах
кволий — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Словник синонімів української мови
кволий — Кво́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кволий — КВО́ЛИЙ, а, е. 1. Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. Напоїли роменом, Сповили тебе В пелюшки шовковії, Кволе та слабе (Щог., Поезії, 1958, 176); А яка ж вона тоненька й квола, яка по-дитячому ніжна (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
кволий — Кво́лий, -а, -е Слабый, хилый, болѣзненный, больной. Словник української мови Грінченка