кидання

ки́дання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кидання — -я, с. 1》 Дія за знач. кидати 1-3), 5). 2》 Дія за знач. кидатися 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кидання — КИ́ДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ки́дати. Громада проводжає його [Річарда] лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Леся Українка); Кожен міщанин чи гість міста мав у визначений час під загрозою кари прибути на тренування в стрільбі з лука... Словник української мови у 20 томах
  3. кидання — КИ́ДАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ки́дати 1-3, 5. Громада проводжає його [Річарда] лютими вигуками і киданням грудок та паліччя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах