клаптик
кла́птик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клаптик — див. залишок Словник синонімів Вусика
- клаптик — [клаптиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- клаптик — -а, ч. Зменш. до клапоть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клаптик — КЛА́ПТИК, а, ч. Зменш. до кла́поть. Ні, ні, вони з холери повмирали; А то б хоч клаптик переслали Того паперу (Т. Шевченко); Слідчий .. дістав із шухляди пачку махорки, одірвав од газети чималий клаптик і відсипав на нього на добру цигарку махорки (Б. Словник української мови у 20 томах
- клаптик — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
- клаптик — КЛА́ПТИК, а, ч. Зменш. до кла́поть. Ні, ні, вони з холери повмирали; А то б хоч клаптик переслали Того паперу (Шевч., II, 1953, 152); Сніг холодними клаптиками впав на її гаряче лице й трохи прохолодив його (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- клаптик — Клаптик, -ка м. ум. отъ клапоть. Словник української мови Грінченка