1. Орфографічний словник української мови

клепальник

клепа́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клепальник — -а, ч. Робітник, що займається клепанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клепальник — КЛЕПА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, що займається клепанням. Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (О. Донченко); Клепальник в багровому горні Прозоре залізо пече (М. Словник української мови у 20 томах
  3. клепальник — КЛЕПА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається клепанням. Клепальник в багровому горні Прозоре залізо пече (Бажан, І, 1946, 174); Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (Донч., І, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах