клепальник
клепа́льник
-а, ч.
Робітник, що займається клепанням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клепальник — клепа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клепальник — КЛЕПА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Робітник, що займається клепанням. Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (О. Донченко); Клепальник в багровому горні Прозоре залізо пече (М. Словник української мови у 20 томах
- клепальник — КЛЕПА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається клепанням. Клепальник в багровому горні Прозоре залізо пече (Бажан, І, 1946, 174); Клепальники клепали кожух домни, обшивали її стальними багатотонними плитами (Донч., І, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах