клювок

клюво́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клювок — -вка, ч. Удар дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Ще й досі на шкірі залишався слід від клювка гуски, яка щипонула мене за литку (із журн.); Дятел клювок за клювком роздовбував кору старого дуба, добуваючи поживу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Словник української мови в 11 томах