клювок
КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клювок — клюво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клювок — -вка, ч. Удар дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Ще й досі на шкірі залишався слід від клювка гуски, яка щипонула мене за литку (із журн.); Дятел клювок за клювком роздовбував кору старого дуба, добуваючи поживу (з газ.). Словник української мови у 20 томах