клювок

клюво́к

-вка, ч.

Удар дзьобом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клювок — клюво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Ще й досі на шкірі залишався слід від клювка гуски, яка щипонула мене за литку (із журн.); Дятел клювок за клювком роздовбував кору старого дуба, добуваючи поживу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. клювок — КЛЮВО́К, вка́, ч. Удар дзьобом. Словник української мови в 11 томах