1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клюга

клюга́

-и, ж., діал.

Металевий наконечник списа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клюга — Клюг, клю́га: — вістря, наконечник списа [8] Словник з творів Івана Франка
  2. клюга — КЛЮГА́, и́, ж., іст. Металевий наконечник списа. [Мартин:] Я .. в хаті в його [нього] потрусив та й знайшов у стрісі оці клюги списові – аж три (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. клюга — Клюга, -ги ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Словник української мови Грінченка