кляп

кляп

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кляп — -а, ч. Шматок ганчірки тощо, якого запихають у рот людині, щоб не кричала; затичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кляп — КЛЯП, а, ч. 1. Шматок ганчірки, паперу і т. ін., який всовують у рот людині, щоб не кричала. Турок вийняв кляп з її рота. Галя закашлялася, з очей бризнули сльози, все лице горіло (С. Тельнюк); Звенигорі всунули в рота шорсткий смердючий кляп (В. Словник української мови у 20 томах
  3. кляп — КЛЯП, а, ч. Шматок ганчірки тощо, який всовують у рот людині, щоб не кричала; затичка. З вартовими біля воріт управились, навіть не пустивши в діло «фінок», просто забили кляпами кожному з них рота і кинули в кучугуру під паркан (Головко, II, 1957, 567). Словник української мови в 11 томах