1. Орфографічний словник української мови

клятвопорушник

клятвопору́шник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клятвопорушник — див. зрадник Словник синонімів Вусика
  2. клятвопорушник — -а, ч. Той, хто порушує клятву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клятвопорушник — КЛЯТВОПОРУ́ШНИК, а, ч. Той, хто порушує клятву, не дотримується її. – Це привілеї, які дав нам король у плату за те, щоб ми йшли своїм військом на Крим. Тож просимо тебе піти разом із нами проти зрадників і клятвопорушників (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах