клятвопорушник
див. зрадник
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клятвопорушник — клятвопору́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клятвопорушник — -а, ч. Той, хто порушує клятву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клятвопорушник — КЛЯТВОПОРУ́ШНИК, а, ч. Той, хто порушує клятву, не дотримується її. – Це привілеї, які дав нам король у плату за те, щоб ми йшли своїм військом на Крим. Тож просимо тебе піти разом із нами проти зрадників і клятвопорушників (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах