кляуза
кля́уза
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кляуза — КЛЯВЗА, донос, нашепт; наклеп, пеня, інсинуація. Словник синонімів Караванського
- кляуза — див. наклеп Словник синонімів Вусика
- кляуза — -и, ж., розм. Те саме, що наклеп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кляуза — КЛЯ́УЗА, и, ж., розм. Наклеп (див. на́клеп²), перев. у писаній формі. – Автор, мабуть, боїться, щоб йому кар'єру Сагайдак не зіпсував, от і написав таку кляузу, – зауважив Кужель (С. Словник української мови у 20 томах
- кляуза — КЛЯ́УЗА, и, ж., розм. Те саме, що на́клеп. [Бережний (з іронією):] На жаль, ще не перевелися такі люди, для яких строчити кляузи вже стало фахом (Баш, Дніпр. Словник української мови в 11 томах