кнехт

кнехт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кнехт — Вояк (найманий), див. найманець Словник чужослів Павло Штепа
  2. кнехт — КНЕХТ¹ див. кне́хти. КНЕХТ², а, ч., розм. Те саме, що ландскне́хт. Унизу київський її воєвода Кирпа зі своїми дружинниками прорубується крізь саксонських кнехтів, мабуть, намагаючись дістатися до графської ложниці... Словник української мови у 20 томах
  3. кнехт — Пристрій у вигляді стовпа або ін. простої конструкції, служить для кріплення швартових тросів. Універсальний словник-енциклопедія
  4. кнехт — КНЕХТ див. кне́хти. Словник української мови в 11 томах