кнехт

КНЕХТ див. кне́хти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кнехт — кнехт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кнехт — Вояк (найманий), див. найманець Словник чужослів Павло Штепа
  3. кнехт — КНЕХТ¹ див. кне́хти. КНЕХТ², а, ч., розм. Те саме, що ландскне́хт. Унизу київський її воєвода Кирпа зі своїми дружинниками прорубується крізь саксонських кнехтів, мабуть, намагаючись дістатися до графської ложниці... Словник української мови у 20 томах
  4. кнехт — Пристрій у вигляді стовпа або ін. простої конструкції, служить для кріплення швартових тросів. Універсальний словник-енциклопедія