1. Словник української мови в 11 томах

кнехти

КНЕ́ХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей.

Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (Трубл., Шхуна.., 1940, 16);

На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос, його приладнали до кормових кнехтів (Ю. Янов., II, 1954, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кнехти — -ів, мн. (одн. кнехт, -а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кнехти — КНЕ́ХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, ч.). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання швартових тросів. Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (М. Словник української мови у 20 томах
  3. кнехти — кне́хти (голл. knecht) парні тумби зі спільною плитою на палубі судна, призначені для закріплення швартових або буксирних тросів. Словник іншомовних слів Мельничука