1. Орфографічний словник української мови

коагулювати

коагулюва́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коагулювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин. || Спричиняти коагуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., спец. 1. що. Піддавати коагуляції. Тонкий промінь лазера, проходячи через тканини і кровоносні судини, коагулює їх у місці опромінення (з наук. літ.); // Спричиняти коагуляцію. Словник української мови у 20 томах
  3. коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин; // Спричиняти коагуляцію. Марганцеві добрива коагулюють колоїди зрунту, переводячи розпилені частки в більші щодо розміру (Фізика і с. г., 1948, 16). Словник української мови в 11 томах