коагулювати

КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції.

Коагулювати розчин;

// Спричиняти коагуляцію.

Марганцеві добрива коагулюють колоїди зрунту, переводячи розпилені частки в більші щодо розміру (Фізика і с. г., 1948, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коагулювати — коагулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. коагулювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин. || Спричиняти коагуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., спец. 1. що. Піддавати коагуляції. Тонкий промінь лазера, проходячи через тканини і кровоносні судини, коагулює їх у місці опромінення (з наук. літ.); // Спричиняти коагуляцію. Словник української мови у 20 томах