коагулювати
КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., спец.
1. що. Піддавати коагуляції.
Тонкий промінь лазера, проходячи через тканини і кровоносні судини, коагулює їх у місці опромінення (з наук. літ.);
// Спричиняти коагуляцію.
Механізм дії препарату полягає в його здатності ефективно коагулювати білки (з наук.-попул. літ.);
Молоко верблюдиці наділене незвичною властивістю – воно коагулює солону воду (з газ.).
2. Те саме, що коагулюва́тися.
При варінні білки, які переходять у розчин, коагулюють і утворюють піну (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коагулювати — коагулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- коагулювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин. || Спричиняти коагуляцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коагулювати — КОАГУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., спец. Піддавати коагуляції. Коагулювати розчин; // Спричиняти коагуляцію. Марганцеві добрива коагулюють колоїди зрунту, переводячи розпилені частки в більші щодо розміру (Фізика і с. г., 1948, 16). Словник української мови в 11 томах