ковила

Значення в інших словниках

1. ковила — -и, ж. Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ковила — КОВИЛА́, и́, ж. Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасту волоть; тирса (див. ти́рса²). А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віє!... Словник української мови у 20 томах
3. ковила — Багаторічна трав'яниста рослина родини злакових; росте в помірному кліматі у степах, саванах, напівпустелях; кормова к. еспарто поширена в Середземномор'ї, сировина для отримання волокна (еспарто); в Україні — 10 видів. Універсальний словник-енциклопедія
4. ковила — КОВИЛА́ (трав'яниста степова рослина з вузькими листками), КОВИ́Л діал., КІ́ЙЛО діал.; ТИ́РСА (волосиста). Вперше відкривається тут Марисі флора степова, натрапиш тут навіть на кущик тирси-ковили, що про неї раніше Марися тільки читала (О. Словник синонімів української мови
5. ковила — КОВИЛА́, и́, ж. (Stipa L.). Трав’яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віє! (Метл. і Кост., Тв. Словник української мови в 11 томах
6. ковила — Ковила́, -ли ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90. Словник української мови Грінченка