колегіальний

Значення в інших словниках

1. колегіальний — -а, -е. 1》 Стос. до колегії (у 1, 2 знач.). Колегіальні установи. 2》 Який здійснюється спільно, групою осіб. Колегіальні ухвали. || В основі якого лежить здійснення чого-небудь спільними силами. || Товариський. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. колегіальний — КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до колегії (у 1, 2 знач.). Колегіальний орган якої-небудь організації чи установи називається радою (з наук.-попул. літ.); Особливість української держави, що склалася за часів... Словник української мови у 20 томах
3. колегіальний — колегіа́льний (лат. collegialis) 1. Товариський. 2. Той, що його здійснює спільно, група осіб, колегія. Словник іншомовних слів Мельничука
4. колегіальний — СПІ́ЛЬНИЙ (який виконується, здійснюється, проявляється усіма — в суспільстві, групі, колективі), КОЛЕКТИ́ВНИЙ, СУКУ́ПНИЙ, ГУРТОВИ́Й, СУМІ́СНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ поет.; ГРУПОВИ́Й (який здійснюється групою осіб); КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ (перев. про ухвалу, обговорення і... Словник синонімів української мови
5. колегіальний — КОЛЕГІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до колегії (у 1, 2 знач.). Колегіальні установи. 2. Який здійснюється спільно, групою осіб. Колегіальні ухвали; Колегіальне розв’язування питання; // В основі якого лежить здійснення чого-небудь спільними силами. Словник української мови в 11 томах