1. Орфографічний словник української мови

колонія

коло́нія

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колонія — (країна) залежна держава; (втікачів) поселення; (емігрантів) земляцтво; (виправна) СОВ. табір <�примусової праці>; (організмів) БІОЛ. скупчення. Словник синонімів Караванського
  2. колонія — -ї, ж. 1》 Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. 2》 Поселення переселенців з іншої країни, області. 3》 Товариство земляків у чужій країні; земляцтво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колонія — Осада Словник чужослів Павло Штепа
  4. колонія — КОЛО́НІЯ, ї, ж. 1. Країна, яка була насильницьки захоплена і експлуатована іншою державою (метрополією), позбавлена державної самостійності й управлялася на основі спеціального режиму. Словник української мови у 20 томах
  5. колонія — коло́нія (від лат. colonia – поселення) 1. В стародавньому світі – поселення громадян якоїсь держави на території загарбаної країни. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. колонія — Територія поза кордонами держави, залежна від неї. Універсальний словник-енциклопедія
  7. колонія — ЗЕМЛЯ́ЦТВО (об'єднання земляків у чужій країні), КОЛО́НІЯ рідше. Земляцтва іноземних студентів; — Ти зрозумій, яка се сила. — Драгоманов!.. Він встановить тісний контакт з емігрантською колонією у Відні (П. Колесник). Словник синонімів української мови
  8. колонія — Коло́нія, -нії, -нією; -ло́нії, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. колонія — КОЛО́НІЯ, ї, ж. 1. Країна, позбавлена імперіалістичними державами політичної та економічної незалежності. Німецький імперіалізм поставив собі мету скинути Радянську владу і перетворити нашу Батьківщину у свою колонію (Біогр. Словник української мови в 11 томах
  10. колонія — (лат. — поселення) Містобудівне утворення чіткого цільового призначення, наприклад, житлове селище робітників і службовців промислового підприємства. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. колонія — Коло́нія, -нії ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Херс. г. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там. О. 1862. V. 45. Словник української мови Грінченка