1. Орфографічний словник української мови

колоття

колоття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоття — -я, с. Дія за знач. колоти 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. колоття — КОЛОТТЯ́, я́, с. Дія за знач. коло́ти 1, 4. Десь на середині шляху йому стало страшно, що ступні може звести судома. Бойчук зупинився, – колоття у ступнях посилилося (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. колоття — Колоття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колоття — КОЛОТТЯ́, я́, с. Дія за знач. коло́ти 4. Словник української мови в 11 томах
  5. колоття — Колоття́, -тя́ с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе. Словник української мови Грінченка