комірчик
комі́рчик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комірчик — -а, ч. Зменш. до комірець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комірчик — КОМІ́РЧИК, а, ч. Зменш. до коміре́ць. А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки, якісь комірчики та стьожечки (І. Нечуй-Левицький); Часом він стає перед широким вікном магазину, під брезентовим дашком... Словник української мови у 20 томах
- комірчик — КОМІ́РЧИК, а, ч. Зменш. до коміре́ць. А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки, якісь комірчики та стьожечки (Н.-Лев., І, 1956, 121); Комір-чик світлої, дбайливо випрасуваної сорочки вибивався з-під піджака (Собко, Справа.., 1959, 48). Словник української мови в 11 томах