1. Орфографічний словник української мови

конвоювання

конвоюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конвоювання — -я, с. Дія за знач. конвоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конвоювання — КОНВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конвоюва́ти. Двох стражників, Квасила й Дригайла, чомусь залишили коло ями, тепер охорону й конвоювання взяли на себе печерні (В. Словник української мови у 20 томах
  3. конвоювання — КОНВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конвоюва́ти. Почували, що передбачається щось більше, ніж звичайне і звичне конвоювання судна (Ткач, Крута хвиля, 1956, 158). Словник української мови в 11 томах