конкуруючий

Значення в інших словниках

1. конкуруючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до конкурувати. Конкуруючі країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. конкуруючий — КОНКУРУ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у конкуренції. Побільше техніки, кращу техніку, найгеніальнішу техніку! Це зойк конкуруючих міщан (В. Винниченко); Постать гаранта конституції вмить обросла мікрофонами конкуруючих телеканалів (І. Словник української мови у 20 томах
3. конкуруючий — КОНКУРУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до конкурува́ти. Конкуруючі країни. Словник української мови в 11 томах