1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конкуруючий

конкуру́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до конкурувати. Конкуруючі країни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкуруючий — конкуру́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конкуруючий — КОНКУРУ́ЮЧИЙ, а, е. Який бере участь у конкуренції. Побільше техніки, кращу техніку, найгеніальнішу техніку! Це зойк конкуруючих міщан (В. Винниченко); Постать гаранта конституції вмить обросла мікрофонами конкуруючих телеканалів (І. Словник української мови у 20 томах
  3. конкуруючий — КОНКУРУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до конкурува́ти. Конкуруючі країни. Словник української мови в 11 томах