конурка
кону́рка
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конурка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
- конурка — -и, ж., розм. Зменш. до конура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конурка — КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра 2. Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Панас Мирний); Він волів краще півгодини пересидіти в тісній, напівтемній конурці, ніж .. Словник української мови у 20 томах
- конурка — КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра. Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Мирний, IV, 1955, 179); Він волів краще півгодини пересидіти в тісній... Словник української мови в 11 томах