конурка

кону́рка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конурка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  2. конурка — -и, ж., розм. Зменш. до конура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конурка — КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра 2. Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Панас Мирний); Він волів краще півгодини пересидіти в тісній, напівтемній конурці, ніж .. Словник української мови у 20 томах
  4. конурка — КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра. Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Мирний, IV, 1955, 179); Він волів краще півгодини пересидіти в тісній... Словник української мови в 11 томах