1. Словник української мови в 11 томах

конурка

КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра.

Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Мирний, IV, 1955, 179);

Він волів краще півгодини пересидіти в тісній, напівтемній конурці, ніж.. докоряти собі за поспішність (Руд., Остання шабля, 1959, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конурка — кону́рка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. конурка — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  3. конурка — -и, ж., розм. Зменш. до конура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конурка — КОНУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до кону́ра 2. Крізь щілини пробивався місячний промінь у його [Василеву] темну конурку, мережав ясними поясами його постіль і долівку (Панас Мирний); Він волів краще півгодини пересидіти в тісній, напівтемній конурці, ніж .. Словник української мови у 20 томах