конфіскація

конфіска́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфіскація — (власности) експропріація, г. вивласнення; (друкованих видань) вилучення; г. конфіската. Словник синонімів Караванського
  2. конфіскація — -ї, ж. Примусове та безоплатне вилучення майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави як санкції за правопорушення. || Вилучення з ужитку друкованих творів і т. ін., накладання на них арешту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфіскація — КОНФІСКА́ЦІЯ, ї, ж. Примусове та безплатне забирання майна, грошей і т. ін. у приватної особи на користь держави. Боявся [бай] почути страшну відповідь – слова про конфіскацію його табунів (О. Донченко); – Як його звуть?... Словник української мови у 20 томах
  4. конфіскація — (англ. сопfiscation) 1. примусове безоплатне вилучення у власність держави всього чи частини майна в судовому або адміністративному порядку. 2. вилучення з обігу друкованих творів. Економічний словник
  5. конфіскація — конфіска́ція (лат. confiscate, від confisco – вилучаю у власність держави) 1. Примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна в судовому або адміністративному порядку. 2. Вилучення з обігу друкованих творів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конфіскація — Конфіска́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конфіскація — КОНФІСКА́ЦІЯ, ї, ж. Примусове та безплатне забирання майна, грошей іт. ін. у приватної особи на користь держави. Конфіскація означає відчуження власності без відшкодування (Ленін, 6, 1949, 385)... Словник української мови в 11 томах
  8. конфіскація — рос. конфискация (від латин. confiscatio — відібрання) — примусове і безоплатне вилучення у власність держави всього або частини особистого майна, що належить фізичній чи юридичній особі, здебільшого покараній. Eкономічна енциклопедія