конфіскування
конфіскува́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфіскування — -я, с. Дія за знач. конфіскувати; конфіскація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. На думку багатьох біографів Джордано Бруно, він, можливо, і не загинув би на вогнищі, якби не виступав проти монастирських прибутків та маєтків, не вимагав їхнього конфіскування (з наук. Словник української мови у 20 томах
- конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. Конфіскування газети. Словник української мови в 11 томах