конфіскування

конфіскува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфіскування — -я, с. Дія за знач. конфіскувати; конфіскація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. На думку багатьох біографів Джордано Бруно, він, можливо, і не загинув би на вогнищі, якби не виступав проти монастирських прибутків та маєтків, не вимагав їхнього конфіскування (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. Конфіскування газети. Словник української мови в 11 томах