конфіскування
конфіскува́ння
-я, с.
Дія за знач. конфіскувати; конфіскація.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфіскування — конфіскува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. На думку багатьох біографів Джордано Бруно, він, можливо, і не загинув би на вогнищі, якби не виступав проти монастирських прибутків та маєтків, не вимагав їхнього конфіскування (з наук. Словник української мови у 20 томах
- конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. Конфіскування газети. Словник української мови в 11 томах