1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конфіскувати

конфіскува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Здійснювати конфіскацію чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфіскувати — конфіскува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. конфіскувати — КОНФІСКУВА́ТИ див. конфіско́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. конфіскувати — Конфіскува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конфіскувати — КОНФІСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати конфіскацію чогось. Українські часописи ще не виходять, бо їх би зараз конфіскували (Коцюб., III, 1956, 283); [Ізоген:] Як ти схибнешся, .. Словник української мови в 11 томах