копіювальник
копіюва́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копіювальник — -а, ч. Фахівець із копіювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копіювальник — КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє копії (у 1 знач.). – Гроші потрібні, щоб розрахуватися з копіювальниками проекту .. – .. Що будувати збираємось? .. – Палац прекрасної Мельпомени. Перший театр у Полтаві! На Україні – перший! (Б. Словник української мови у 20 томах
- копіювальник — КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із копіювання. Для розмноження графічного матеріалу в складі геодезичної служби треба мати фотографів і копіювальників (Інж. геод., 1959, 452). Словник української мови в 11 томах