1. Словник української мови в 11 томах

копіювальник

КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Фахівець із копіювання.

Для розмноження графічного матеріалу в складі геодезичної служби треба мати фотографів і копіювальників (Інж. геод., 1959, 452).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копіювальник — копіюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. копіювальник — -а, ч. Фахівець із копіювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копіювальник — КОПІЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто виготовляє копії (у 1 знач.). – Гроші потрібні, щоб розрахуватися з копіювальниками проекту .. – .. Що будувати збираємось? .. – Палац прекрасної Мельпомени. Перший театр у Полтаві! На Україні – перший! (Б. Словник української мови у 20 томах