1. Орфографічний словник української мови

коренюка

кореню́ка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коренюка — КОРЕНЮ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. – А щоб тебе тристенний з такою коренюкою, мало чоловік не впав!.. (І. Франко); Людота пірнув і швидко з'явився на поверхні, тримаючи товсту й слизьку коренюку (І. Білик). Словник української мови у 20 томах
  2. коренюка — КОРЕНЮ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. — А щоб тебе тристенний з такою коренюкою, мало чоловік не впав!.. (Фр., III, 1950, 133). Словник української мови в 11 томах