корчик

Значення в інших словниках

1. корчик — -а, ч. Зменш. до корч I. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. корчик — КО́РЧИК, а, ч. Зменш. до корч¹. Зненацька Лаврін спіткнувся на корчику, подивився вниз і відсахнувся, здавалося, наткнувся на хитро замаскованого капкана (Ю. Мушкетик); Небажано брати для акваріумних композицій корчики з хвойних порід дерев. Словник української мови у 20 томах
3. корчик — КО́РЧИК, а, ч. Зменш. до корч¹. Звила собі [синиця] гніздо на самім березі моря на невеличкім корчику (Фр., IV, 1950, 134). Словник української мови в 11 томах
4. корчик — Ко́рчик, -ка м. ум. отъ корч. Словник української мови Грінченка