корчуватий
корчува́тий
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корчуватий — див. кривий Словник синонімів Вусика
- корчуватий — -а, -е. 1》 Те саме, що корчастий. || Густо вкритий корінням дерев, яке виступає з землі. 2》 перен., розм., рідко. Кремезний, вузлуватий (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корчуватий — КОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що корча́стий. Понад Дніпром з обох боків зеленими мурами тяглись плавні.., де сплітались у непроникливу сітку корчуваті дуби, липи, вільшина, верби й лози (С. Словник української мови у 20 томах
- корчуватий — КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими.. Словник синонімів української мови
- корчуватий — КОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що корча́стий. Понад Дніпром з обох боків зеленими мурами тяглись плавні.., де сплітались у непроникливу сітку корчуваті дуби, липи, вільшина, верби й лози (Скл. Словник української мови в 11 томах