коршак

ко́рша́к

іменник чоловічого роду, істота

шуліка

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коршак — коршака, ч. Те саме, що шуліка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коршак — КО́РША́К, ко́ршака́, ч. 1. Те саме, що шулі́ка 1–3. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров'ю впивається (прислів'я); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (М. Словник української мови у 20 томах
  3. коршак — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Словник синонімів української мови
  4. коршак — КОРША́К, а, ч. Те саме, що шулі́ка. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров’ю впивається (Укр.. присл.., 1955, 432); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий. Не допив живої крові. Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1960, 312). Словник української мови в 11 томах
  5. коршак — Коршак, -ка м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. І. 286. Словник української мови Грінченка