коршак

ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М. Чабанівський); Коршак за голубом ганяється, бо живою кров'ю впивається (прислів'я); Шуляк, вздрівши щось побіля сонних колій, на здобич падає, шугаючи навскіс (М. Рильський); — Наче й рябця не видно, а що не день, то й не вистачає курчати (П. Панч); В запалі налетів (Еней) на Мага, Як на мале курча шулік (І. Котляревський); Глядить (лебедочка), Чи не мріє де шульпіка угорі, Чи не зробе він пригоди дітворі? (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коршак — ко́рша́к іменник чоловічого роду, істота шуліка Орфографічний словник української мови
  2. коршак — коршака, ч. Те саме, що шуліка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коршак — КО́РША́К, ко́ршака́, ч. 1. Те саме, що шулі́ка 1–3. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров'ю впивається (прислів'я); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (М. Словник української мови у 20 томах
  4. коршак — КОРША́К, а, ч. Те саме, що шулі́ка. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров’ю впивається (Укр.. присл.., 1955, 432); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий. Не допив живої крові. Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1960, 312). Словник української мови в 11 томах
  5. коршак — Коршак, -ка м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. І. 286. Словник української мови Грінченка