коряк

КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки). — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки (О. Довженко); Він давно й з охотою пив з дерев'яного коряка, ніби пізнавав і смакував рідну воду (С. Скляренко); Дід Варфоломій витяг з дупла верби дерев'яний корець і, зачерпнувши з криниці прозорої чистої води, подав гостеві напитися (І. Цюпа); Горілку, мед не чаркою — Поставцем черкає (Максим) (Т. Шевченко); — А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (М. Старицький); Нараз Мручко глемезнув кулаком об стіл, аж недопитий михайлик на ньому на півліктя підскочив і пішов шкереберть (Б. Лепкий).

КІВШ (дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо), КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, СОВО́К, ШПО́ЛА діал. (лопатка із загнутими вгору бічними краями); ШКРЕБО́К (великий з ріжучим краєм). Хто що дасть — хто лиху сорочечку, юпчину, хто коряк якого хліба (Панас Мирний); По двох днях зять старого скупаря привіз докторові корець пшениці (О. Маковей); Він згадував, як дядько діставав совок борошна й сипав йому в торбу, боячись розпилити хоч одну порошину (І. Микитенко); — Це, — пояснює він, — шкребок. Його треба час від часу спускати на вибій свердловини і піднімати догори (з газети).

КУ́ХОЛЬ (металева, череп'яна та ін. посудина з ручкою для пиття води, різних напоїв), КО́РЕЦЬ, КОРЯ́К, КВА́РТА, КВАРТИ́НА розм., КАРВА́ТКА діал., ПИТУ́Н діал.; КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА) (висока, перев. звужена вгорі посудина); КІ́НВА (велика дерев'яна посудина). — А продпункт тут у вас є? — сказав капітан, виходячи з машини. — Добре було б тепер хоч кухоль чаю... (Л. Первомайський); Старша дружка в сінях ухопила з відра корець і пирснула мені в вічі погожої води (Ганна Барвінок); Треба коряк який взяти до рук, Напиться води-джерелівки (І. Франко); Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря (І. Нечуй-Левицький); Край його на столі люлька і гаманець.. і повна карватка ще торішньої дулівки (Г. Квітка-Основ'яненко); В кутку біля судника топтався дід Кушка. Він, очевидно, шукав питуна (Ю. Мушкетик); Дівчина.. внесла на таці куманці й карафки з горілками і ковані з срібла коновки (П. Панч); А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Т. Шевченко).