корчі
СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. (мимовільне посмикування м'язів); МИ́ШКА діал. (на обличчі); ПЕРЕЛО́ГИ мн., розм. (хвороба, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів). Нервова судома скривила його бліді некрасиві вуста (С. Добровольський); Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію (О. Донченко); Від цієї думки все його тіло звела судорга (Ю. Бедзик); — Гази!!! — Люди бігли, задихаючись, б'ючись у страшних конвульсіях (О. Гончар); Він важко контужений, у нього з'явився тик, ліву ногу й руку йому звели корчі (Ю. Яновський); Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка (В. Речмедін); Перед очима щось мутне забігало, підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); З чужої слави — перелоги його хватають за живіт (П. Гулак-Артемовський).
Значення в інших словниках
- корчі — ко́рчі множинний іменник мимовільне скорочення м'язів Орфографічний словник української мови
- корчі — Судома, мд. КОНВУЛЬСІЇ; (обличчя) мишка; (у тварин) перелоги; корчій. Словник синонімів Караванського
- корчі — -ів, мн. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, за деяких захворюваннь і т. ін.); судома. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корчі — КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач). [Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив... Словник української мови у 20 томах
- корчі — КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома. [Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику (Л. Словник української мови в 11 томах