корчі

КО́РЧІ, ів, мн.

Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач).

[Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику (Леся Українка);

Серце то шалено колотилося, то зовсім завмирало в болісних корчах (Ю. Смолич);

– Вари галушки, та тільки пошвидше, бо таки добре мені живіт корчі зводять (Григорій Тютюнник);

Я трохи остерігатимуся можливості корчів чи судоми від крижаної води, але це не більше, аніж обережність колись наляканої людини (Ю. Іздрик);

* Образно. Покручене, корчами зведене коріння вп'ялося в білий, перемішаний з гнилою торішнєю хвоєю пісок (В. Собко).

(1) Хапа́ють (напада́ють, кру́тять) / вхопи́ли (напа́ли, скрути́ли) ко́рчі́ кого – корчить кого-небудь.

Вірі ставало все гірше і гірше. Вже три дні вона пила лише чай. А починала їсти рибу, її одразу нудило, хапали корчі (І. Багмут);

Я кричала, плакала, падала на землю і билася об неї всім тілом, .. нападали болісні корчі – і батькам у такі хвилини доводилося замикати мене в кімнаті (С. Андрухович);

Гонця корчі крутять: всю траву, куди руки сягають, повидирав (Ю. Логвин);

На Німого нападали корчі – і той качався по землі чи від болю, чи від миттєвого безпам'ятства (М. Матіос);

– Якийсь чоловік прийшов у пекарню, розмовляв з нами, а потім несподівано й раптово на його напали дрижаки та корчі (І. Нечуй-Левицький);

Нові корчі вхопили його, і він забився в матері на руках (Б. Грінченко);

З ногами робилось таке, що я гадав, чи не корчі вхопили славного, палкого артисту [артиста] (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

корчі

Значення в інших словниках