1. Словник української мови в 11 томах

корчі

КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома.

[Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив, не чув його спотвореного крику (Л. Укр., III, 1952, 36);

Серце то шалено колотилося, то зовсім завмирало в болісних корчах (Смолич, І, 1958, 100);

*Образно. Червона Армія замкнула кільце оточення, і гітлерівський Берлін здригався в останніх смертельних корчах (Собко, Серце, 1952, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корчі — ко́рчі множинний іменник мимовільне скорочення м'язів Орфографічний словник української мови
  2. корчі — Судома, мд. КОНВУЛЬСІЇ; (обличчя) мишка; (у тварин) перелоги; корчій. Словник синонімів Караванського
  3. корчі — -ів, мн. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, за деяких захворюваннь і т. ін.); судома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корчі — КО́РЧІ, ів, мн. Мимовільне скорочення м'язів (від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.); судома (у 1 знач). [Річард:] Я досі знав лиш бідність артистичну, ощадність бачив, працю невсипущу, та корчів голоду я ще не бачив... Словник української мови у 20 томах
  5. корчі — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. Словник синонімів української мови