коханчик
коха́нчик
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коханчик — -а, ч. Пестл. до коханець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Чиясь непримиренна й по смерті душка шастає попід стінами колиби. Ніби підглядає .. Чи погрожує потайним коханчикам. Проте надливає в їхню кров хіба що гостроти небезпеки й шалу (М. Словник української мови у 20 томах
- коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Тепер, коли не стало обох його коханчиків-синів, .. яким же круглим сиротою почув себе Василь! (Фр., І, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах