коханчик
КОХА́НЧИК, а, ч.
Пестл. до коха́нець.
Чиясь непримиренна й по смерті душка шастає попід стінами колиби. Ніби підглядає .. Чи погрожує потайним коханчикам. Проте надливає в їхню кров хіба що гостроти небезпеки й шалу (М. Матіос);
– Коханий мій, забери мене з собою .. Романе, – вона притиснулася до нього щока до щоки, – коханчику мій, як я люблю тебе (Л. Старицька-Черняхівська);
Тепер, коли не стало обох його коханчиків-синів, .. яким же круглим сиротою почув себе Василь! (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коханчик — коха́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коханчик — -а, ч. Пестл. до коханець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коханчик — КОХА́НЧИК, а, ч. Пестл. до коха́нець. Тепер, коли не стало обох його коханчиків-синів, .. яким же круглим сиротою почув себе Василь! (Фр., І, 1955, 140). Словник української мови в 11 томах